четвер, 20 лютого 2025 р.

Шкідливі звички, що можуть призвести до порушень мовлення

 


Мовленнєві проблеми сьогодні досить поширені серед дітей будь-якого віку. У деяких випадках їм можна запобігти, якщо вчасно помітити та попередити. Далі ми розглянемо, які дитячі звички можуть зашкодити правильному розвитку артикуляційного апарату. 

1. Неправильне положення язика і губ. Варто занепокоїтись, якщо в стані спокою в дитини зазвичай відкритий рот, а язик унизу упирається в зуби, або лежить між ними. 

2. Дихання з відкритим ротом. Хронічні захворювання носової порожнини призводять до порушення фонематичного слуху, а відтак і мовлення. 

3. Неправильне ковтання, під час якого язик розташований внизу, викликає деформацію щелеп. 

4. Смоктання язика, губ, пальця, соски деформує зуби та щелепу, і згодом спричинює мовленнєві порушення. 

5. Нехтування здоров’ям тимчасових зубів у дітей призводить до створення умов для значних змін у жувальному апараті, спотворюючи таким чином вимову звуків та стимулюючи формування патологічного прикусу. 

6. Уникання твердої їжі залишає жувальні м’язи без навантаження. Крім того, є вірогідність, що при ковтанні та мовленні дитина прокладатиме язик між зубами. 

7. Звичка спати в одній позі сприяє несиметричному розвитку щелеп, що, звісно, позначається на вимові. У разі виявлення вказаних проявів та описаних особливостей батькам дитини необхідно звернутись до вчителів-логопедів інклюзивно-ресурсного центру. Також проблеми допоможуть вирішити лікар-ортодонт, хірург стоматолог, щелепно-лицевий хірург, оториноларинголог.

середа, 5 лютого 2025 р.

Затримки в розвитку мовлення в малюків


У кожній сім’ї батьки із трепетом і хвилюванням очікують перших слів свого малюка. Абсолютних нормативів у даному питанні немає, але все ж уважається, що дитина починає виразно вимовляти перші слова (у неї з'являється мовлення) в період від 14 до 18-ти місяців (при цьому не маються на увазі лепет, склади тощо). Звісно, є діти, які починають розмовляти трохи раніше, а є діти, для яких цей період настає пізніше. 
Якщо спостерігається «відстрочення» у 2–3 місяці, підстав турбуватись немає. Часто буває так, що дитина, в якої краще розвинена рухово-моторна сфера, повільніше вчиться розмовляти (й навпаки). Однак якщо дворічна дитина не вимовляє жодного слова, у батьків уже є підстави для занепокоєння.

середа, 15 січня 2025 р.

Роль батьків у розвитку мовлення дітей


Для нормального розвитку дитини з перших місяців найважливішим є спілкування, у процесі якого малюк може опанувати людське мовлення, що відіграє головну роль як в діяльності дитини, так і в пізнанні навколишнього світу. Розвиток мовлення у процесі онтогенезу відбувається паралельно з фізичним і розумовим розвитком. Усі психічні процеси у дитини - сприйняття, пам'ять, увага, мислення, цілеспрямована поведінка – постають за безпосередньої участі мовлення. Одне з важливих завдань спільних зусиль батьків та вихователів – рання та повноцінна допомога дітям з особливими потребами в набутті навичок усного та писемного мовлення, інтеграції їх у процес навчання, підвищення рівня незалежності в масовій школі та соціальному житті. Усіх батьків рано чи пізно починає турбувати питання правильного мовлення дитини. Вони мріють щоб малюк був здоровим, розумним і ставши дорослим досяг життєвих і професійних успіхів, прагнуть, аби він зростав вільним у спілкуванні та впевненим у власних можливостях. І чи не найсуттєвішою умовою для цього є оволодіння правильним мовленням. Лише тоді, коли дитина постійно чутиме чітке, виразне мовлення, вона навчиться правильно розмовляти, краще розумітиме мовлення оточуючих, легко передаватиме власні думки й бажання. У сім’ї дорослі розуміють дошкільника з півслова. І якщо навіть він має мовленнєві недоліки, ніякого дискомфорту у спілкуванні не відчуває. Проте для сторонніх часто виявляються незрозумілими спотворені, неправильно вимовлені дитиною слова.

Шановні батьки! Ви повинні орієнтуватися у вікових нормах розвитку всіх компонентів мовлення (звуковимови, лексики, граматики, фонематичних процесів), щоб вчасно допомогти своїй дитині і у разі потреби звернутися до логопеда ще до навчання дитини у школі. Головне, на що треба звернути увагу – це пізня поява мовлення. Перші слова можуть з’явитися тільки в півтора року, а інколи і в два роки (замість 12 – 13 місяців), а перші фрази – в 3 – 5 років. Подібна затримка в розвитку мови може бути викликана уповільненням темпів дозрівання мовленнєвих центрів мозку або патологічним формуванням мовлення. В першому випадку, дитина рано чи пізно наздожене однолітків, а в іншому - без спеціальної допомоги, мова може залишитися порушеною на протязі всього дитинства. Друга група порушень, яка повинна насторожити батьків - це використання дитиною неправильно складених зворотів мови або слів з неправильною звуковимовою. До 5 років, ще не всі звуки рідної мови діти можуть вимовляти правильно. До 3 років важко вимовляють такі звуки як «Ч», «Щ», «Ж», «Ш», і тільки після 4 років діти володіють звуком «Р». Подібні дефекти мови пов’язані з незрілістю артикуляційного апарату. При порушеннях мови дефекти вимови зберігаються і після 5 років, а інколи і в шкільні роки. Дитина заміняє важкі для нього звуки на більш легкі за вимовою, але схожі за звучанням. В найбільш тяжких випадках порушена не тільки звуковимова, а й тембр та виразність мови. Найбільш ефективні міри профілактики порушень мови - це усунення причин, які їх викликають. Дуже важливо проводити заходи по оздоровленню матері до і в період вагітності, контролювати період вагітності і попередити її ускладнення. Малюків потрібно вчити правильно вимовляти звуки в словах, ставити наголос, користуватися відповідною інтонацією, правильно дихати під час мовлення, вчити дитину узгоджувати слова в реченнях в роді, числі й відмінках, правильно будувати речення. При цьому слова треба вимовляти правильно і зрозуміло, вимовляючи їх до кінця так, щоб дитина бачила вашу артикуляцію. Речення повинні бути прості, але повні. В перші місяці життя потрібно приділяти увагу емоційності, а пізніше ( 5-6 місяців) на простоту мови. Старайтесь переставляти слова місцями й вимовляти підряд різні форми, говорити з невеличкими паузами – так дитині легше виділити слово в мовному потоці і розібратися в будові язика. Обов’язково залишайте місце для відповіді дитини, навіть якщо дитина не готова вам відповісти. Називайте дитину і себе в третій особі. Не забувайте, що мова, звернена до дитини, повинна бути емоційною. А ще, грайте з дитиною в мовні та пальчикові ігри, дрібна моторика рук і точна артикуляція звуків знаходяться в прямій залежності. Чим більша рухова активність, тим краще розвинута мова.

Отже, дорослі повинні прагнути до того, щоб забезпечити правильний мовленнєвий розвиток дитини, починаючи вже з перших місяців її життя. Правильне мовлення допомагає малюку встановлювати контакти з іншими дітьми, вільно передавати свої думки і побажання, сприяє успішному навчанні у школ

Тренують пальчики малята і будуть гарно розмовляти


Рівень розвитку мовленнєвого апарату в дітей залежить від ступеня сформованості у них точних скоординованих рухів пальчиків. Вправи на тренування пальчиків стимулюють у малюків розвиток уваги, пам’яті, мислення та мовлення. 

Кухня - це найкраще місце в будинку (квартирі) для розвитку тактильних відчуттів дитини.