У що гратися з малюками?

      Всім відомо, що діти навчаються мови зі слуху. Але не всі знають, що "слухів" у людини, принаймні, три. Один - фізичний. Він дозволяє нам чути звуки навколишнього світу: дзюрчання води, шелест листя, щебет птахів. Другий слух - музичний. Це тонкий слух, що дозволяє людині насолоджуватися прекрасною музикою. Третій - мовленнєвий. Цей слух має особливе значення, оскільки завдяки йому ми знаходимо здатність розрізняти всі тонкощі звуків людської мови.

     Якщо говорити більш точно, в мовному слуху міститься ще один - фонематичний. Він необхідний для того, щоб ми оволоділи фонематичною системою, так би мовити "кодом" мови. Кожна мова має свою систему вираження думки в звуці мови. Тому ми, володіючи однією з них, не розуміємо іншої мови. Якщо не знати сенсу, який умовно приписаний тому чи іншому звуку мови (фонемі), то і значення слів виявляються недоступними. Мовний слух дозволяє вловлювати ті особливості звуків, завдяки яким сенс одного слова відрізняється від сенсу іншого.

    Щоб уникнути порушень звуковимови і попередити порушення читання і письма в подальшому батькам вже з раннього віку необхідно починати проводити роботу на розвиток фонематичного слуху у дітей.

 

Приклади ігор для малят:

Гра "Гучні підказки"

Дорослий ховає іграшку, яку дитина повинна знайти, орієнтуючись на силу ударів в барабан (бубон, хлопки в долоні). Якщо малюк підходить близько до того місця, де захована іграшка, - удари гучні, якщо він віддаляється - тихі. Помінятися ролями, щоб і малюк спробував створювати звуки, орієнтуватися в гучності і потужності звучання.

 

Гра "Дізнайся, що дзвенить (гримить)?" 

 На столі кілька предметів (або звучащіх іграшок). Пропонуємо малюкові уважно послухати і запам'ятати, який звук видає кожен предмет. Потім закриваємо предмети ширмою і просимо відгадати, який з них зараз дзвенить або гримить. Цю гру можна варіювати: збільшувати кількість предметів, міняти їх. Можна дізнаватися по звуках і предмети побуту: шурхіт газети, переливання води, що рухається стілець та ін.

 

Гра "Дізнайся, хто покликав" 

Цю гру добре проводити, коли вся сім'я дома. Дитина стоїть спиною до вас, хтось із рідних називає його ім'я. Малюк дізнається людину по голосу і підходить до нього.

 

Гра "Близько - далеко" 

Дорослий видає різні звуки. Дитина вчиться розрізняти, де гуде пароплав (у-у-у) - далеко (тихо) або близько (голосно). Яка сопілка грає: велика (у-у-у низьким голосом) або маленька (у-у-у високим голосом).

 

Гра - казка "Три ведмеді" 

Міняючи висоту голосу, попросити малюка відгадати, хто говорить: Михайло Іванович (низький голос), Настасья Петрівна (голос середньої висоти) або Мішутка (високий голос). Якщо дитині важко назвати персонажа на ім'я, нехай покаже зображення на картинці. Коли малюк навчиться розрізняти репліки по висоті звучання, попросіть його самого вимовити одну з фраз за ведмедя, ведмедицю і ведмежати голосом, змінним по висоті.

 

Гра "Дізнайся по голосу"

Перед дитиною картинки із зображенням домашніх тварин та їх дитинчат - корови і теляти, вівці і ягняти та ін. Кожне звуконаслідування дорослий вимовляє то низьким голосом (корова), то високим (теля). Малюк, орієнтуючись на якість і висоту звуку одночасно, знаходить відповідну картинку (наприклад, зображення корови чи теля).

Чому дитина не хоче "читати" книжки?

Буває, що малюк не хоче читати. Чому так буває? Давайте розберемо найбільш поширені причини та способи їх розв’язання.

Причина перша: не цікаво. Таке може бути! Якщо малюк систематично відмовляється слухати ваше читання, можливо, йому просто не цікаво те, що ви йому читаєте. І якщо вам в дитинстві неймовірно подобалася, скажімо, книжка про Алісу в країні чудес, зовсім не обов’язково, що і ваш малюк буде слухати цю історію затамувавши подих. Постарайтеся розібратися, які теми найбільше цікавлять саме вашого карапуза. 

Причина друга: недостатня концентрація уваги. Якщо малюк погоджується послухати казку, але сидить поруч з вами всього хвилинку, а потім підхоплюється і слухати читання більше не бажає, можливо, причина в недостатній концентрації уваги. І це абсолютно нормально! Маленький шустрик може зосереджувати увагу на якомусь одному занятті дуже нетривалий час. Зазвичай, лише кілька хвилин. Як бути? Читайте маляті часто й потроху. Хвилинку вранці, хвилинку перед денним сном, хвилинку ввечері... 

Причина третя: мамини помилки. Іноді ми самі можемо відбити у малюка бажання до книжок своєю не зовсім правильною поведінкою. Перш за все, коли ви читаєте малюку, не тримайте його біля себе насильно. Хоче слухати і одночасно бігати по кімнаті або стрибати — нехай рухається! Рано чи пізно він і сам не захоче відриватися від захопливої історії. Не починайте читання, коли дитина зайнята якоюсь іншою цікавою справою.

Причина четверта: просто такий вік. Підбираючи книги для читання, дуже важливо орієнтуватися на вік малюка. Можливо, малюк відмовляється слухати читання лише тому, що пропоновані книги не підходять йому за віком. Дитина може просто не розуміти того, що ви йому читаєте. А який сенс слухати, якщо нічого не зрозуміло? Пробуйте читати дитині коротенькі казки та історії, написані простими словами, з нескладним сюжетом.