Необхідно пам'ятати, що логопедичній роботі з кожною віковою групою властиві свої певні особливості.
Так, перед 3-4-річними дітьми недоцільно прямо ставити завдання - вчитися вимовляти той чи інший звук. Адже більшість з них просто не усвідомлюють своїх помилок.
Логопедична практика показує, що зосередження уваги дітей у цьому віці на недоліках їх вимови нерідко призводить до того, що вони починають соромитися розмовляти з оточуючими, перестають відповідати на запитання.
Отже, потрібно в більшій мірі направляти їх увагу на сприйняття фонетично правильного мовлення оточуючих. Дорослі ж повинні говорити з ними чітко, не поспішаючи. Особливо сприятливі умови для цього створюються під час виконання різних режимних моментів, ігор (особливо з наспівами і на звуконаслідування, наприклад, «Коровай» та інші).
Малюки, наспівуючи, проговорюють віршик чи співають пісню, де слова заучують повністю. Це особливо важливо для правильного сприйняття їх звукової структури. За таких умов, хоча у дитини ще немає окремих звуків, правильна структура слова зберігається.
Позитивним є і те, що ігри можна проводити по кілька разів. Дітям дуже подобаються повторення. А це якраз і створює умови для автоматизації звуків, які вони вміють вимовляти окремо, але в самостійному мовленні ще не вживають.
Середній дошкільний вік
З дітьми середнього дошкільного віку цілком доцільно застосовувати спеціальні логопедичні прийоми постановки того чи іншого звуку, проте вони також повинні бути ігрового характеру.
Середні дошкільнята вже помічають помилки у мовленні інших людей, але визначити, в чому саме вони полягають, поки не здатні. Це тому, що у більшості з них тільки починає розвиватися здатність до слухової диференціації та звукового аналізу мовлення. Саме в цьому віці і слід починати логопедичну роботу з її формування. І тут знову ж не обійтися без ігор. Наприклад, існує спеціальна гра на слова-пароніми, які відрізняються тільки одним звуком (ніс - ніж, коза - коса). Дізнайтесь більше про розвиток фонематичного сприймання.
Працюючи над звуковимовою дитини, недоцільно пропонувати їй повторювати старі, добре знайомі вірші, в яких певні слова вона вимовляє неправильно. Кожного разу необхідно включати нові, цікаві за змістом і невеликі за обсягом тексти. Розучуючи їх, слід інтонаційно виділяти потрібний звук, звертаючи увагу дитини на його вимову в слові. При цьому потрібно показувати, як правильно тримати язик, губи. Такі логопедичні прийоми спонукають дитину зосереджувати увагу і на звуковій стороні мовлення.
Старший дошкільний вік
Серед старших дошкільників порівняно небагато дітей з вадами звуковимови, але з ними необхідно поглиблено працювати. Особливо з тими, у кого недорозвинений фонематичний слух. Це забезпечить своєчасну підготовку їх до школи і сприятиме зменшенню кількості «невстигаючих» дітей у початкових класах.
Особлива увага в логопедичній роботі зі старшими дошкільниками, крім виправлення недоліків вимови, приділяється фонематичному аналізу. Успіх же корекційної роботи буде обумовлений ступенем розвитку мовлення кожного з них, характером вимови, станом фонематичного слуху і слухового сприйняття.
Так, старші дошкільнята з добре розвиненим мовленням, правильною вимовою і нормальним слуховим сприйняттям вирішують елементарні завдання звукового аналізу без помилок. Вони легко визначають наявність або відсутність звуку в слові, розрізняють схожі звуки, придумують слова або відбирають малюнки на заданий звук. У той же час більшість дітей з зазначеними вище недоліками допускають помилки.
Отже, зі старшими дошкільниками не можна обмежуватися тільки виправленням недоліків мовлення. У них необхідно розвивати фонематичний слух і слухове сприйняття.
Немає коментарів:
Дописати коментар