Заїкання (логоневроз, логоклонія) – це системний невроз, що супроводжується у людини порушенням організації мовлення, її ритмічності, плавності та звуковимови. Зазвичай заїкання знаходить свій початок в дитячому віці. Фахівці відмічають три критичні періоди розвитку даної патології: 2-4 роки, 5-7 років та в період статевого дозрівання у підлітків. В тих випадках, коли заїкання спостерігається у дорослої людини, як правило це означає, що воно наявне ще з дитинства, однак його не лікували. Статистичні дані свідчать, що від заїкання страждає близько 5-8% дітей у світі, а у хлопчиків воно зустрічається в 4 рази частіше ніж у дівчат.
В переважній більшості
випадків заїкання являється перехідним явищем. Багато дітлахів 2-5 років, чий
вік якраз припадає на період активного розвитку й формування мовленнєвого
апарату, проходять через так званий «період заїкання», тобто повторюють деякі
звуки, склади або слова, подовжують їх або роблять тривалі зупинки, проявляють
нерішучість у вимові. Зазвичай до 6-ти річного віку у більшості випадків
заїкання проходить без зовнішньої допомоги, втім все одно не варто його
ігнорувати, чим раніше почати допомагати дитині впоратися з цією проблемою, тим
легше її подолати без ускладнень та психосоціальних наслідків: приєднання
страху, комплексів, депресії, а також можливого суттєвого дискомфорту дитини
від усвідомлення того, що вона не така як її однолітки та інші діти. Адже
пігулки від заїкання не існує, однак є сучасні ефективні методи його корекції
як з фахівцями – логопедами, дефектологами, так і самостійні, доступні в
домашніх умовах, в атмосфері спокою, взаєморозуміння та любові батьків.
Причини
виникнення заїкання у дітей та хто в групі ризику
Причини виникнення заїкання
напряму впливають на його форми. Так, в клінічній практиці фахівці
виділяють невротичне та неврозоподібне заїкання.
Невротичне заїкання виникає в результаті стресу. Одномоментний стресовий стан, що може
спровокувати виникнення заїкання у дитини може виникнути в результаті: переляку
від собаки, перегляду страшного мультфільму, конфлікту у сім’ї або з
однолітками. Хронічний стресовий стан, внаслідок перебування дитини в постійній
психологічній напрузі в середовищі сім’ї або дитячого колективу, також може
стати причиною заїкання.
Невротичне заїкання відносно
легко піддається корекції, лікарі можуть призначити, в залежності від
індивідуального випадку, прийом знеболювальних та седативних лікарських
засобів, важливим також є спокійна атмосфера для дитина, уникнення стресів та
можливих провокуючих факторів.
Неврозоподібне заїкання спостерігається при неврологічних порушеннях мозку,
як правило передається генетично та виникає на тлі стресових ситуацій. Зазвичай
діти з даним видом мовленнєвого порушення відстають у своєму розвитку та
запізно починають розмовляти. Лікування в такому випадку є більш серйозним та
тривалим.
Немає коментарів:
Дописати коментар