Правила ознайомлення з казкою

 

Читайте дитині казку стільки разів, скільки вона просить. “Проживання” казкового сюжету - складний процес, тож дитина потребує багаторазового зверення до сюжету улюбленої казки.

Казку ліпше не читати, а розповідати. Так ви матимете змогу спостерігати за реакцією дитини.

Використовуйте казкові події для формування особистості дитини

Пам’ятайте про специфіку сприймання дітьми казкових подій із чарівним підтекстом, наприклад, для дорослих кидання персонажів у вогонь є порушенням їхніх прав, а для дитини - впевненістю в тому, що зло знищене.

Не пояснюйте дитині глибинного змісту казки. Він має бути прихованим від неї та впливати на підсвідомість лише через тексти, а не за допомогою тлумачення подій.

Не імпровізуйте, вводячи в казку персонажів та розгортаючи нові сюжетні лінії з реального світу. Адже так ви вносите плутанину в диференціацію дитиною казкових та реальних подій.

Розповідаючи казку використовуйте казковий зачин: «У якомусь царстві, не в нашому господарстві жили собі...» або «Ген у далекому краї, за дев'ятьма лісами жили собі...» — це ті ворота, через які дитина одразу ж потрапляє у казковий світ.

Науковці довели, що авторська казка, характерною особливістю якої є передача пізнавальної, науково достовірної інформації через казкові образи, глибоко впливає на особистість дитини. Адже вона враховує психологію дошкільника, його емоційність, наочно-образне мислення, здатність і прагнення до наслідування.

Дихальні вправи вдома

 

Перед початком дихальної гімнастики необхідно провітрити приміщення. Під час виконання логопедичних дихальних вправ потрібно стежити, щоб дитина дихала діафрагмально. Під час вдиху живіт випинається вперед, плечі не піднімаються. Під час видиху живіт втягується.

Дихальна вправа “Кулька”

Надути щоки. Повільно, плавно випускати повітря через губи, витягнуті вперед.

Дихальна вправа “Хом’як”

Поперемінно надувати щоки.

Дихальна вправа “Футбол”

Губи витягнуті вперед. Здувати ватну чи пінопластову кульку на протилежний край столу. Слідкувати, щоб видихуваний струмінь повітря був цілеспрямованим, а щоки не надувались.

Дихальна вправа “Бульбашки”

Рот трохи відкрити. Широкий кінчик язика впирається у нижні зуби. Посередині язика покласти соломинку для коктейлю, кінець якої опустити у склянку з водою. Дути у соломинку так, щоб утворювались бульбашки. Слідкувати, щоб губи були нерухомими і щоки не надувались.

Дихальна вправа “На гойдалці”

На нитці прикріпити різнокольорові паперові фігурки ляльок (квіти, листочки, сніжинки тощо). Дитині потрібно силою видихуваного повітря розгойдувати їх.

Дихальна вправа “Свищик”

Підготувати чисту пляшечку. Кінчик язичка висунути так, щоб він торкався горлечка пляшечки. Зі звуком «ф-ф-ф» плавно видихати повітря у пляшечку.

Дихальна вправа “Фокус”

Рот трохи відкритий. Губи в посмішці. Язик розслаблений, у формі «лопатки» лежить на нижній губі. На кінчик язика покласти фігурку (метелика, квіточки, квадратик), різко здувати її, спрямовуючи повітряний струмінь уперед.

Дихальна вправа “Повітряна кулька”

Надувати повітряні кульки, дитячі гумові іграшки: дитина набирає повітря через ніс і повільно з достатньою силою видихує його через рот в отвір іграшки.

Ознайомлення з органами артикуляції

Перед початком занять з логопедом з постановки звуків, а також перед виконанням артикуляційної гімнастики слід познайомити дитину з будовою мовленнєвих органів, які знаходяться в її ротику.

1. Мовленнєвий (або артикуляційний) апарат, за допомогою якого ми розмовляємо, складається з трьох відділів.
2. Дихальні м’язи. Важливо пам’ятати, що для правильного мовлення необхідне діафрагмальне (черевне) дихання. Логопеди рекомендують дихати «животиком». Якщо дитина дихає за допомогою грудного відділу, це завжди утруднює мовлення.
3. Голосові зв’язки. Вони розміщені у глотці. Вібрація голосових зв’язок створює звук голосу, необхідний для вимови голосних та дзвінких приголосних звуків.
4. Власне органи мовлення. Вони розміщені у роті.