Правила ознайомлення з казкою

 

Читайте дитині казку стільки разів, скільки вона просить. “Проживання” казкового сюжету - складний процес, тож дитина потребує багаторазового зверення до сюжету улюбленої казки.

Казку ліпше не читати, а розповідати. Так ви матимете змогу спостерігати за реакцією дитини.

Використовуйте казкові події для формування особистості дитини

Пам’ятайте про специфіку сприймання дітьми казкових подій із чарівним підтекстом, наприклад, для дорослих кидання персонажів у вогонь є порушенням їхніх прав, а для дитини - впевненістю в тому, що зло знищене.

Не пояснюйте дитині глибинного змісту казки. Він має бути прихованим від неї та впливати на підсвідомість лише через тексти, а не за допомогою тлумачення подій.

Не імпровізуйте, вводячи в казку персонажів та розгортаючи нові сюжетні лінії з реального світу. Адже так ви вносите плутанину в диференціацію дитиною казкових та реальних подій.

Розповідаючи казку використовуйте казковий зачин: «У якомусь царстві, не в нашому господарстві жили собі...» або «Ген у далекому краї, за дев'ятьма лісами жили собі...» — це ті ворота, через які дитина одразу ж потрапляє у казковий світ.

Науковці довели, що авторська казка, характерною особливістю якої є передача пізнавальної, науково достовірної інформації через казкові образи, глибоко впливає на особистість дитини. Адже вона враховує психологію дошкільника, його емоційність, наочно-образне мислення, здатність і прагнення до наслідування.