Логопедичний ранок «Пригоди Петрика»

Мета:  -         удосконалювати вимову звуків, учити виразно в особах  читати      

            віршовані твори, вчити спілкуватися та діяти в колективі;

-                    коригувати мову, рухи; 

-                    збагачувати лексичний  запас, розширювати знання про навколишній світ;

-                    виховувати працелюбність, бажання позбутися мовленнєвих недоліків,  бажання допомогти другому, повагу до старших

       Обладнання:  музична апаратура, костюми для дітей, стіл, табличка з написом       „ Логопед”

( На сцену виходять діти. Один з них голосно плаче, інші – заспокоюють)

ПІСНЯ  «РОЗМОВА»

1-й друг: Не плач, будь ласка, зупинись,

Своїм ти друзям посміхнись,

До логопеда йди зі мною,

Він попрацює із тобою,

І мова стане чиста й мила

І усім людям зрозуміла.

Петрик:  Не хочу йти нікуди я:

Невиправна біда моя.

Нічого логопед не зможе,

Ніхто мені не допоможе!

2-й друг:   (підморгує друзям, щоб Петрик не бачив)

Десь є країна чарівна,

Дітей приймає тих вона,

У кого вади мови є,

Їм допомогу надає.

3-й друг:   А я знайшов чарівника,

 У нього паличка така ,

 Що Петрика відправить вмить

 В країну – літери учить.

 Ходімо всі, чого стоять,

                        нам треба хлопця рятувать.

(Ідуть за куліси. В цей час на сцену виносять журнальний столик і табличку з надписом «Логопед». )

3-й друг (звертається до Петрика, який знаходиться за кулісами):

Ти, Петрику, нас почекай,

Та нюні тут не розпускай.

Нам треба всім туди іти,

Просить тобі допомогти.

(Виходять всі діти крім,  Петрика; звертаються до логопеда)

1-й друг   Добрий день, ми до Вас прийшли

  І свого друга привели.

Такий вже є у нас Петрусь –

Не зрозуміть його чомусь.

То він шепоче, мов щось вкрав,

То тарлапа, мов хто злякав.

2-й друг:  То деякі склади ковтає,

Слова складні перевертає.

Зібгає слово, мов папір,

І щось ричить, неначе звір.

3-й друг:  То наче каші в рот напхав,

А то нараз дворічним став.

То тягне слово, мов кота

За довжелезного хвоста.

1-й друг:   То спотикається в розмові,

Немає ладу у вимові.

Він заміняє «Р»  на  «Л»,

І в нього все уже «тепеЛ».

2-йдруг:   «Лакета» в нього і «ліка»,

А то ще й вимова м’яка

«Ля ліса» в нього ходить в школу,

І в «сяски гляє взє» Микола

Логопед:  А все оте тому буває,

що вчитись Петрик не бажає.

Лише у праці над собою

можливо впоратись з бідою.

3-йдруг:   Ми б вмовити його могли,

Як би Ви нам допомогли.

(Усі шепочуться. Логопед перевертає табличку, там надпис «Чарівник», одягає елементи костюма чарівника.)

1-й друг:   Гей, Петрику, іди до нас,

Не будьмо гаяти ми час.

Логопед:  Привіт, маленький друже мій,

Йди сміливіше, там не стій.

Зламалась паличка моя,

Та все одно відправлю я

Тебе в країну в добрий час.

Ти не один, багато вас:

Помічники мої ідуть,

Тебе вони і відведуть.

Зав’яжуть очі, щоб не знав,

Як ти в країну ту попав.

Але умова є одна,

Проста і, водночас, складна:

Щоб ти навчився розмовляти,

Країну треба подолати,

І вздовж, і впоперек іти,

І в кожне місто там зайти.

А вийти зможеш лиш зрання,

Як виконаєш завдання.

А ні – чекай тоді біди:

Залишишся там назавжди!

Ти згоден?

Петрик:    Так!

Логопед:       У добру путь!

Мої умови не забудь!

(Петрику зав’язують очі. Друзі одягають елементи костюмів помічників чарівника і під музику ведуть його по сцені, минаючи уявні перешкоди. В цей час Логопед і інші діти одягають костюм «Рука». Логопед – вказівний палець.)

Рука зустрічає гостей.

Логопед  Давно уже чекаю вас:

Зустріти маю я наказ.

Уважно вправу подивись,

ЇЇ виконувати вчись,

А потім дітям покажи

І з ними віршик розкажи.

(Рука показує вправи, Петрик повторює їх із залом)

Логопед: Вийшла киця погуляти, стала пальці рахувати:

Раз – мізинчик,

Два – безіменний,

Три – середній,

Чотири – вказівний,

П’ять – великий.

(коли називають пальчик, дитина, що його зображує, згинається. У другій частині вправи пальчики розгинаються.)

Вийшла киця погуляти, стала пальчики шукати:

Де мізинчик? – Ось він!

Де безіменний? – Ось він!

Де середній? – Ось він!

Де вказівний? – Ось він!

Де великий – Ось він!

(Петрик повторює вправи із залом)

Логопед:  Ти впорався із завданням,

Усе сподобалося нам.

Потрібно очі зав’язати

І можеш далі вирушати.

(Петрику зав’язують очі і рушають далі. Логопед одягає елементи костюма бджілки. Мандрівники попадають у країну квітів, зупиняються і дивляться, як квіти танцюють. У кінці таночку квіти збираються у букет.)

Танок квітів

Логопед:  Гарненькі квіточки мої,

Пелюстки розпустіть свої

Щоб до Петрусика й малят

Ваш ніжний линув аромат.

(Квіти кивають голівками, наче погоджуються.)

А ось і Петрик, йди сюди,

Малят з собою приведи.

(Петрик вибирає дітей з залу.)

У коло всі ставайте, діти,

Ми  будемо всі нюхать квіти.

Ти, Петрику, теж не зівай,

Із нами все робить встигай.

(Всі роблять вправу: нюхають квіти, а потім повільно на звук «У» випускають повітря.)

Всі молодці, ти, Петрик, теж.

Нема для вас у вправах меж .

Якщо старанно їх робити,

Навчишся гарно говорити.

Ти можеш вирушати в путь,

Про наші вправи не забудь.

Петрик з друзями вирушає далі. Логопед надягає фартушок з намальованим великим язиком)

Логопед:  А ось і Петрик, я чекав

І на дорогу поглядав.

Тут найскладніше завдання,

Його не зробиш навмання:

Я буду казочку читати,

Ти з дітьми мусиш показати.

КАЗОЧКА  «НЕСЛУХНЯНИЙ  ЯЗИЧОК»

Жив – був веселий язичок. Ось такий. (показ)

Непосидючий і швидкий, хоч малий.

Прокинувсь раз на самоті у вихідні,

В кімнати біга,  загляда: так чи ні? (показ)

А потім гратися почав у футбол, м’ячик бив,

Та в азарті в шафу гол заліпив. (показ)

Набридло й це, пішов варення взять,

Варенням тим почав паркан фарбувать. (показ)

Та банка вислизнула з рук і ба-бах!

І по паркану все стіка: який жах...

Варення треба рятувать, бо біжить,

Швиденько треба все злизати в цю ж мить. (показ)

Вже вечоріє, і батьки ось прийдуть,

Вони порядок зразу ж тут наведуть.

І виглядать батьків поліз язичок,

Та з деревини вниз упав на бічок.

І знову виліз, знову впав, пустунець,

Та так, що думав: «Тут настав мій кінець!» (показ)

Але батьків своїх побачити встиг,

І, щоб сховатися, під ліжко він ліг.

Батьки знайшли і покарали його,

Цього шкідливого синочка свого. (показ)

На них образився, сердешний, до сліз,

Скочив на коника, поїхав у ліс. (показ)

Там він набрав собі сухих гілочок,

Розвів багаття, що сяга зірочок. (впр. «голочка», «чашечка», «трубочка», «лопата».)

Та в лісі страшно стало буть одному,

Пора додому вже вертатись йому.

В батьків пробачення синок попросив,

Відтоді шкоди він уже не робив.

Ти був старанним, молодець!

Пригодам скоро вже кінець.

Хвилинку можеш відпочити,

А потім далі поспішити.

ПІСНЯ  ПРО  ЯЗИЧОК

(Жасмин «Индийское диско»)

Наш язичок слухняним має буть

І повинен все вимовляти.

Якщо проблеми, значить, не забудь,

Маєш ти його тренувати.

Вправи ти роби і завзято, і старанно,

Віршики читай, пісеньки співай,

Рухами ти допомагай.

Тренуй, тренуй язичок свій (2р.)

Співай, танцюй, тільки не стій.

Тренуй, тренуй язичок свій.

Якщо ти хочеш, щоб твій язичок

Був старанним, вправним, умілим,

Чіпляй ти неслуха як на гачок,

Веди до кінця своє діло.

Вправи ти роби і завзято, і старанно,

Букви промовляй, віршики читай,

З друзями танцюй і співай.

Тренуй, тренуй язичок свій (2),

Співай, танцюй, тільки не стій.

Тренуй, тренуй язичок свій,

Тренуй, тренуй.

(прогр., повтор 1-го приспіву.)

(Петрик з друзями рушають далі. Логопед одягає деталі костюма бджілки)

Логопед:  Проходь, Петрусику, сюди,

Мені, будь ласка, догоди.

Я гарна бджілка, Жужа я,

Співаю краще солов’я

Чудову дикцію я маю,

Бо чистомовки полюбляю.

За мною їх повторюй ти,

І зможеш далі знову йти.

Жа-жа-жа, жа-жа-жа,

На городі – межа,

Жі-жі-жі, жі-жі-жі,

На межі – вужі.

Же-же-же, же-же-же,

А вуж жабу стереже.

(Петрик повторює кожну чистомовку)

Ча-ча-ча, ча-ча-ча,

Загубилося кача.

Че-че-че, че-че-че,

Хтось підбив йому плече.

Чі-чі-чі, чі-чі-чі,

Є і ранка на плечі.

Плаче качечка маленька

І шукає свою неньку.

Ой, не плач кача мале,

Ранка швидко заживе.

Ар-ар-ар, ар-ар-ар,

Ми поїдем на базар.

Ир-ир-ир, ир-ир-ир,

На базарі купим сир.

Ер-ер-ер, ер-ер-ер,

Їдемо тепер.

Ір-ір-ір, ір-ір-ір,

Добрий сир, повір.

Чудово, Петрик, все здолав,

Ти жодне слово не зібгав.

Додому хочеш ти попасти?

Іди, ти маєш іспит скласти.

(Петрик і помічники ідуть далі. Логопед одягає елементи костюма сови.)

Логопед:  Заходь сміливо, там не стій,

Останній це кордон вже твій.

Ти чистомовки всі здолав,

Ні одне слово не зібгав.

Тепер уміння покажи

І нам вірші ти розкажи.

Петрик:    Одягнув кажан

Новенький жупан.

Кажаниха й кажанята

Вихваляють свого тата,

Бо татусь кажан

Одягнув жупан.

Логопед:  Молодець, Петрусик!

Петрик:    Чапля чемно каже сину

-         Ти помий свою чуприну.

Буде чубчик твій чистенький,

Будеш хлопчик чепурненький.

Логопед:  Добре, молодець!

Петрик:   Хмарка стала наді мною,

Хмарка чорною бровою

Повела, і навкруги

Вмить зросли й  диво-гриби.

З неба хмарка воду лляла

І грибочки напувала,

А вони, їй  завдяки,

Виросли  здоров’яки.

Логопед: Ти іспит склав, ну й молодець!

І подорожі вже кінець.

Вертатися настав вам час,

Ми не забудемо всіх вас.

(Петрику знову зав’язують очі і «ведуть» по дорозі. Логопед ставить табличку з надписом «Логопед» і вдягає свій звичайний костюм.)

Петрик:   Цей кабінет знайомий нам,

Де ж чарівник подівся сам?

Це що за надпис? Жартівник,

Мабуть, цей старий чарівник!

(Виходить логопед)

Логопед:  Привіт, Петрусику, як справи?

Не набридли ще забави?

А, може, годі вже гулять?

Потрібно мову виправлять!

Петрик:   Немає в мене вже біди,

 Слова течуть, мов із води,

 І звуки всі чіткі і милі

  І усім людям зрозумілі.

(гордо)            Я  в чарівній країні був,

  Там навички усі здобув

(зневажливо)  А ви що можете зробить?

  Чого ви можете навчить?

Логопед:   М-м-м … Тобі щастило, зрозумів…

Чарівника ти вчасно стрів,

(Викладає на стіл шапку чарівника. Після того, як називає героя, дістає елемент його костюма.)

З Рукою вправи ти робив,

Із язичком ти шибки бив,

А бджілка Жужа і Сова

Навчили говорить слова.

Країна дійсно чарівна,

Та де ж знаходиться вона?

Петрик:   Нічого не розумію!

1-й друг:   Та що ж тут, Петрик, розуміть?

  Дізнався правди ти в цю мить:

  Не чари враз тебе спасли,

  А вправи всі допомогли.

     2-й  друг:   Країна гарна чарівна?

 Тебе приваблює вона?

 Це логопед її створив,

 Щоб ти красиво говорив.

    3-й друг:    Щоб вправи легше ти вивчав

І язичок свій тренував!

     1-йдруг:   А ти вже встиг і нагрубити.

Іди пробачення просити!

Петрик:    Простіть, будь ласка, я не раз

  Сьогодні вже образив вас.

Логопед:  Я знаю, бо не вірив ти,

 Що можу я допомогти.

Петрик:    Хотів я , щоб усе і враз

 Налагодилось через час,

 А тренування – довга путь,

І я ніяк не міг збагнуть,

Що цей недуг щоб подолать

Багато треба працювать.

ЗАКЛЮЧНА  ПІСНЯ 

(на мотив пісні «Учат в школе»)

Ви працюете з дітьми.

І за це Вам вдячні ми,

Бо мета для Вас в роботі –

Це не гроші.

Став слухняним Язичок,

Був стананним малючок

Всі слова і зрозумілі і хороші.

Ваша праця чарівна,

Мову виправить вона

Хоч завдань чекає безліч попереду

І хоч вправи ті складні,

Ми з бідою не одні

І за це велика вдячність логопеду.