Дитина не говорить, що робити?

 

Передмовленнєвий розвиток дитини відбувається ще внутрішньоутробно. Коли у дитини формується слух, вона починає чути голоси своїх близьких, їхню інтонацію. Тому важливо під час вагітності розмовляти з майбутнім малюком та співати йому пісеньки. Сварки та скандали в сім'ї дуже погано позначаються на подальшому розвитку дитини, навіть якщо вона ще не народилася.

Коли дитині виповнюється 1-2 місяці, у неї розвивається комунікативна поведінка: у відповідь на слова рідних людей вона морщить лобик, піднімає брівки і уважно слухає. Якщо батьки розмовляють з нею лагідно, з усмішкою, дитина у відповідь починає агукати співучим голоском.

З чотирьох місяців у дітей розвивається белькіт. Вже в 7-8 місяців дитина каже окремі склади, наприклад, ба-ба, ма-ма. У рік дитина вже має вимовляти близько 10 слів. З двох років вона починає формувати найпростіші речення. У три роки словниковий запас становить від 800 до 3 тисяч слів. Якщо дитина не вписується в ці критерії, то батькам слід звернути на це увагу. Чим раніше вони покажуть дитину фахівцеві, тим краще буде результат. До трьох років у дитини дуже пластична нервова система, і на неї можна ефективно вплинути.

Також не відкладайте візит до фахівця, якщо дитина:

• не відгукується на своє ім’я;
• не реагує на вашу мову (ніби не чує);
• не дивиться у вічі під час розмови;
• не бажає грати іграшками;
• не грає в рольові ігри;
• не повторює дії за дорослими;
• віддає перевагу іграм поодинці;
• не бажає контактувати з іншими людьми;
• не посміхається у відповідь та ін.

При підозрі на відхилення в розвитку мовлення батьки можуть не знати, що робити. У такій ситуації краще відразу звернутися до фахівця. Рання діагностика, корекція та лікування дають швидкі результати відновлення.

Для нормального мовного розвитку дитини батькам варто: 

• читати книжки, разом розповідати вірші;
• вимовляти слова правильно; 
• при розмові з дитиною опускатися на рівень його зросту, щоб вона бачила, як ви говорите; 
• говорити прості фрази у повільному темпі;
• озвучувати все, що ви робите, використовуючи прості фрази; 
• періодично повторювати слова, які вже знайомі дитині і вимовляйте нові, розширюючи її словниковий запас; 
• пояснювати для чого призначені різні предмети;
• розвивати дрібну моторику рук: ліпити із пластиліну, збирати мозаїки та ін; 
• хвалити і не сварити за неправильну вимову слів. 

Пам’ятайте, що чим раніше ви звернетеся до фахівця з проблемами вимови або розвитку мови, тим швидше вашому малюкові зможуть допомогти. 

Затримка мовленнєвого розвитку

 
Дитині для нормального мовленнєвого розвитку потрібно з раннього дитинства чути мову рідної людини, адже недарма наші бабусі завжди малечі співали пісеньки, розповідали всякі жарти-примовки. А зараз деякі мами просто дають однорічній дитині телефон, щоб вона сама себе розважала або вмикають на пів дня мультфільми. У таких випадках  діти можуть не говорити до 3-4 років.

Найважча (перша) стадія затримки мовленнєвого розвитку – коли дитина взагалі мовчить. Друга стадія – дитина говорить якісь слова, але неправильно формує закінчення, змінює структуру слова. І найлегша стадія – фонематичне недорозвинення мови: дитина не вимовляє деякі звуки, наприклад, замість "р" говорить "л", погано і не правильно вимовляє шиплячі. Тобто структуру слова порушено незначно. 

Найпоширеніша причина затримки мовленнєвого розвитку та когнітивних функцій – травма шийного відділу хребта дитини під час пологів, яка веде до дисфункції мозочка (під час операції кесаревого розтину таке буває навіть частіше, ніж у разі звичайних пологів). Результат такої травми – гіпоксія мозку. Батьки повинні знати, що якщо дитина у 6 місяців ще не сидить, а у рік ще не пішла – це привід негайно звернутися до лікаря. Крім того, на мовленнєвий розвиток впливає дефіцит спілкування з дитиною в ранньому віці.

Часто під час пологів травмується шийний відділ спинного мозку дитини, що веде до такого порушення як дизартрія. Суть його в тому, що порушуються нерви язика, і він стає недостатньо рухомим. Коли дитина розмовляє, складається враження, ніби її рот набитий кашею. Усі звуки вимовляються дуже невиразно.

Нерідко паралельно із затримкою мовлення відбувається затримка психічного розвитку. Тобто страждає як мова, так і пам'ять, і мислення, зокрема абстрактне, та інші когнітивні функції.

Пам’ятайте, що чим раніше ви звернетеся до фахівця з проблемами вимови або розвитку мови, тим швидше допоможуть вашій дитині.

Особливості виправлення мовленнєвих порушень у дітей дошкільного віку.

Необхідно пам'ятати, що логопедичній роботі з кожною віковою групою властиві свої певні особливості.

Молодший дошкільний вік

Діагностика та корекція заїкання

 

Коли батьки помічають появу даної проблеми у дитини, не варто зволікати, адже ми не являємось фахівцями у всіх галузях науки, техніки, а тим паче медицини, кожен спеціалізується на своїй справі, тож в першу чергу слід звернутися до педіатра та кваліфікованого фахівця. Якщо дитина відвідує дитячий садочок або школу, батькам на допомогу може стати психолог та логопед, які працюють у цих закладах.

Що може насторожити батьків та спонукати їх звернутися за консультацією до фахівців?

·        Дитина надмірно та систематично повторює цілі слова чи фрази.
·        Дитина часто повторює звуки та склади.
·        Під час вимови у дитини спостерігається подовження слів.
·        Мова дитини стає надто ускладненою і напруженою.
·        Стають помітними під час спілкування дитини напруга м’язів обличчя та артикуляційна мускулатура.
·        Дитина уникає ситуацій, що вимагають розмови.
·        Дитина свідомо змінює слова через страх перед заїканням.
·        Паралельно із заїканням у дитини наявні мімічні рухи та рухи тіла.

Для якісної діагностики даної проблеми варто отримати консультацію невролога, психіатра, психолога та логопеда. Перед початком лікування заїкання фахівці проводять низку обстежень мозку, які показують про факт наявності або відсутності підвищеного внутрішньочерепного тиску, судомної готовності та інші можливі відхилення.  

Корекція заїкання у дітей

Наразі розроблено цілий ряд способів  корекції та лікування заїкання у дітей та підлітків. В кожному конкретному випадку фахівці визначають індивідуальні ефективні методи вирішення даної проблеми, а інколи і їх поєднання:

ü логопедичні – формування правильного дихання та артикуляції при відтворенні звуків

ü психологічні – позбавлення від психологічних чинників та проблем, які провокують дану проблему

ü медикаментозні – застосування седативних та знеболювальних лікарських засобів

ü фізіотерапевтичні – застосування спеціальних температурних та водних процедур

ü соціореабілітаційні – позбавлення у дитини/підлітка дискомфорту під час перебування у певному колі людей при заданих обставинах.

Левова частка успіху в лікуванні заїкання дитини залежить від самих батьків, які повинні забезпечити сприятливу довірливу атмосферу в родині, стежити за режимом дня дитини, щоб вона не перевантажувалася інформацією від гаджетів та навчання, не дивилася фільми жахів та вчасно лягала спати. А за перших проявів заїкання не втрачати дорогоцінний час і не зволікаючи звернутися до фахівців.

Коли дитині потрібен логопед?

У дітей різного віку часто спостерігаються мовленнєві порушення. У вас є сумніви щодо якості мовлення дитини? Дізнайтесь, в яких випадках дитині дійсно потрібен логопед.

Дитина не розмовляє? Допоможе логопед!

Дитині – 3,5 роки, або навіть більше:

• вона нещодавно почала розмовляти, а її мовлення незрозуміле, нерозбірливе;
• до 3,5 років у неї не сформувалось мовлення («дитина не розмовляє»).

Правила спілкування при заїканні

 Основні правила спілкування при заїканні

1. Правильна поза тіла покращує життєві процеси і впливає на організацію мови. При розмові необхідно надати тілу спокійну та зручну позу: ноги стоять міцно, груди і плечі розгорнені, голова піднята.

2. При розмові слід дивитися на співбесідника, триматися впевнено і спокійно.

3. Говоріть поволі, плавно, злито, заздалегідь обдумавши фразу, яку хочете сказати.

4. Говоріть виразно: для цієї мети робіть складові і логічні наголоси, додайте фразам інтонацію, відповідну сенсу вислову.

5. Початок слів і фраз вимовляйте тихо, плавно, з м'якою голосоподачею, без напруги, голосні вимовляйте протяжно, приголосні — легко, без “натиску”.

6. Довгу фразу діліть на змістові відрізки. Кожен такий відрізок вимовляйте як коротку фразу. Між відрізками фрази дотримуйтесь паузи.

7. Прагніть завжди говорити спокійно і дещо сповільнено.

При невдачах — зупиніться, а потім продовжуйте говорити поволі, поки не відчуєте повну упевненість в мові

Заїкання. Причини виникнення

 

Заїкання (логоневроз, логоклонія) – це системний невроз, що супроводжується у людини  порушенням організації мовлення, її ритмічності, плавності та звуковимови. Зазвичай заїкання знаходить свій початок в дитячому віці. Фахівці відмічають три критичні періоди розвитку даної патології: 2-4 роки, 5-7 років та в період статевого дозрівання у підлітків. В тих випадках, коли заїкання спостерігається у дорослої людини, як правило це означає, що воно наявне ще з дитинства, однак його не лікували. Статистичні дані свідчать, що від заїкання страждає близько 5-8% дітей у світі, а у хлопчиків воно зустрічається в 4 рази частіше ніж у дівчат.   

В переважній більшості випадків заїкання являється перехідним явищем. Багато дітлахів 2-5 років, чий вік якраз припадає на період активного розвитку й формування мовленнєвого апарату, проходять через так званий «період заїкання», тобто повторюють деякі звуки, склади або слова, подовжують їх або роблять тривалі зупинки, проявляють нерішучість у вимові. Зазвичай до 6-ти річного віку у більшості випадків заїкання проходить без зовнішньої допомоги, втім все одно не варто його ігнорувати, чим раніше почати допомагати дитині впоратися з цією проблемою, тим легше її подолати без ускладнень та психосоціальних наслідків: приєднання страху, комплексів, депресії, а також можливого суттєвого дискомфорту дитини від усвідомлення того, що вона не така як її однолітки та інші діти. Адже пігулки від заїкання не існує, однак є сучасні ефективні методи його корекції як з фахівцями – логопедами, дефектологами, так і самостійні, доступні в домашніх умовах, в атмосфері спокою, взаєморозуміння та любові батьків. 

Причини виникнення заїкання у дітей та хто в групі ризику

Причини виникнення заїкання напряму впливають на його форми. Так, в клінічній практиці фахівці виділяють невротичне та неврозоподібне заїкання.

Невротичне заїкання виникає в результаті стресу. Одномоментний стресовий стан, що може спровокувати виникнення заїкання у дитини може виникнути в результаті: переляку від собаки, перегляду страшного мультфільму, конфлікту у сім’ї або з однолітками. Хронічний стресовий стан, внаслідок перебування дитини в постійній психологічній напрузі в середовищі сім’ї або дитячого колективу, також може стати причиною заїкання.

Невротичне заїкання відносно легко піддається корекції, лікарі можуть призначити, в залежності від індивідуального випадку, прийом знеболювальних та седативних лікарських засобів, важливим також є спокійна атмосфера для дитина, уникнення стресів та можливих провокуючих факторів.

Неврозоподібне заїкання спостерігається при неврологічних порушеннях мозку, як правило передається генетично та виникає на тлі стресових ситуацій. Зазвичай діти з даним видом мовленнєвого порушення відстають у своєму розвитку та запізно починають розмовляти. Лікування в такому випадку є більш серйозним та тривалим.

Розвиваємо фонематичний слух

 Часто від батьків можна почути «у моєї дитини каша в роті» або «немає багатьох звуків». Причиною таких проблем у дітей часто є недостатньо розвинений фонематичний слух. Фонематичний слух – це здатність аналізувати те, що ми чуємо.

Сформовані фонематичні процеси є основою для чіткої звуковимови, правильної побудови складової структури слова, фундаментом для оволодіння граматичної сторони мовлення, успішного опанування письма і читання.

Для розвитку слухового сприймання головною умовою є розбірливе чітке мовлення дорослого, без сюсюкання та без неправильних слів якими користується дитина.

Ваше мовлення – це еталон для дитини; те, як ви розмовляєте – означає, що ви хочете щоб так говорила ваша дитина.

Фонематичний слух можна розвивати з малечку. Наспівуйте своєму дитяті колискову, адже його мозок вже у 10 місяців може проаналізувати ритм, а згодом і наспівувати мелодію за вами. Забавлянки та потішки так само розвиватимуть слух малюка. Читайте дитині казки! Ви навіть уявити не можете наскільки це впливає на фонематичний слух та розвиток мовлення загалом. Можна в грі без особливої підготовки розвивати фонематичний слух дитини.

Фонематичний слух розвивається на немовних та мовленнєвих звуках.

Підбірка ігор:

«Звукові коробочки». Разом з малюком насипте у пластикові коробочки, які ми дістаємо з Кіндер-Сюрпризу, крупу, ґудзики, скріпки, квасолю, маленькі гвинтики, половинки зубочисток…. Добре буде також роздрукувати невеликі картинки цих предметів, що всередині. Дитина по звуку повинна вгадати, що всередині і співставити з картинкою, а тоді відкрити коробочкуі перевірити себе. Можна зробити пари коробочок та шукати однаковий звук.

«Домашній оркестр». Влаштуйте музичну гру на кастрюлях, баночках, коробках, паличками по поверхні.

“Три ведмеді”. Дитина відгадує за кого з персонажів казки говорить дорослий. Більш складний варіант – дитина сама говорить за трьох ведмедів, змінюючи висоту голосу.

“Відгадай, що звучало”. Уважно послухайте з дитиною шум води, шелест газети, дзвін ложок, скрип дверей та інші побутові звуки. Запропонуйте дитині закрити очі і відгадати – що це звучало?

“Запам’ятай слова”. На столі під серветкою лежать предметні картинки або іграшки. Ви пропонуєте дитині послухати два-три слова-назви, запам’ятати їх, а потім знайти на столі відповідні картинки (іграшки).

Види порушень звуковимови

Порушена вимова звуків у дітей до 4-5 років вважається нормою і називається фізіологічним або віковим формуванням звуковимови. Дитина 5-6-річного віку згідно норм повинна оволодіти правильною та чіткою вимовою всіх звуків рідної мови (дана вікова межа може дещо змінюватись залежно від умов розвитку мовлення дитини).

Існує декілька видів порушень вимови звуків у дітей.

У що гратися з малюками?

      Всім відомо, що діти навчаються мови зі слуху. Але не всі знають, що "слухів" у людини, принаймні, три. Один - фізичний. Він дозволяє нам чути звуки навколишнього світу: дзюрчання води, шелест листя, щебет птахів. Другий слух - музичний. Це тонкий слух, що дозволяє людині насолоджуватися прекрасною музикою. Третій - мовленнєвий. Цей слух має особливе значення, оскільки завдяки йому ми знаходимо здатність розрізняти всі тонкощі звуків людської мови.

     Якщо говорити більш точно, в мовному слуху міститься ще один - фонематичний. Він необхідний для того, щоб ми оволоділи фонематичною системою, так би мовити "кодом" мови. Кожна мова має свою систему вираження думки в звуці мови. Тому ми, володіючи однією з них, не розуміємо іншої мови. Якщо не знати сенсу, який умовно приписаний тому чи іншому звуку мови (фонемі), то і значення слів виявляються недоступними. Мовний слух дозволяє вловлювати ті особливості звуків, завдяки яким сенс одного слова відрізняється від сенсу іншого.

    Щоб уникнути порушень звуковимови і попередити порушення читання і письма в подальшому батькам вже з раннього віку необхідно починати проводити роботу на розвиток фонематичного слуху у дітей.

 

Приклади ігор для малят:

Гра "Гучні підказки"

Дорослий ховає іграшку, яку дитина повинна знайти, орієнтуючись на силу ударів в барабан (бубон, хлопки в долоні). Якщо малюк підходить близько до того місця, де захована іграшка, - удари гучні, якщо він віддаляється - тихі. Помінятися ролями, щоб і малюк спробував створювати звуки, орієнтуватися в гучності і потужності звучання.

 

Гра "Дізнайся, що дзвенить (гримить)?" 

 На столі кілька предметів (або звучащіх іграшок). Пропонуємо малюкові уважно послухати і запам'ятати, який звук видає кожен предмет. Потім закриваємо предмети ширмою і просимо відгадати, який з них зараз дзвенить або гримить. Цю гру можна варіювати: збільшувати кількість предметів, міняти їх. Можна дізнаватися по звуках і предмети побуту: шурхіт газети, переливання води, що рухається стілець та ін.

 

Гра "Дізнайся, хто покликав" 

Цю гру добре проводити, коли вся сім'я дома. Дитина стоїть спиною до вас, хтось із рідних називає його ім'я. Малюк дізнається людину по голосу і підходить до нього.

 

Гра "Близько - далеко" 

Дорослий видає різні звуки. Дитина вчиться розрізняти, де гуде пароплав (у-у-у) - далеко (тихо) або близько (голосно). Яка сопілка грає: велика (у-у-у низьким голосом) або маленька (у-у-у високим голосом).

 

Гра - казка "Три ведмеді" 

Міняючи висоту голосу, попросити малюка відгадати, хто говорить: Михайло Іванович (низький голос), Настасья Петрівна (голос середньої висоти) або Мішутка (високий голос). Якщо дитині важко назвати персонажа на ім'я, нехай покаже зображення на картинці. Коли малюк навчиться розрізняти репліки по висоті звучання, попросіть його самого вимовити одну з фраз за ведмедя, ведмедицю і ведмежати голосом, змінним по висоті.

 

Гра "Дізнайся по голосу"

Перед дитиною картинки із зображенням домашніх тварин та їх дитинчат - корови і теляти, вівці і ягняти та ін. Кожне звуконаслідування дорослий вимовляє то низьким голосом (корова), то високим (теля). Малюк, орієнтуючись на якість і висоту звуку одночасно, знаходить відповідну картинку (наприклад, зображення корови чи теля).

Чому дитина не хоче "читати" книжки?

Буває, що малюк не хоче читати. Чому так буває? Давайте розберемо найбільш поширені причини та способи їх розв’язання.

Причина перша: не цікаво. Таке може бути! Якщо малюк систематично відмовляється слухати ваше читання, можливо, йому просто не цікаво те, що ви йому читаєте. І якщо вам в дитинстві неймовірно подобалася, скажімо, книжка про Алісу в країні чудес, зовсім не обов’язково, що і ваш малюк буде слухати цю історію затамувавши подих. Постарайтеся розібратися, які теми найбільше цікавлять саме вашого карапуза. 

Причина друга: недостатня концентрація уваги. Якщо малюк погоджується послухати казку, але сидить поруч з вами всього хвилинку, а потім підхоплюється і слухати читання більше не бажає, можливо, причина в недостатній концентрації уваги. І це абсолютно нормально! Маленький шустрик може зосереджувати увагу на якомусь одному занятті дуже нетривалий час. Зазвичай, лише кілька хвилин. Як бути? Читайте маляті часто й потроху. Хвилинку вранці, хвилинку перед денним сном, хвилинку ввечері... 

Причина третя: мамини помилки. Іноді ми самі можемо відбити у малюка бажання до книжок своєю не зовсім правильною поведінкою. Перш за все, коли ви читаєте малюку, не тримайте його біля себе насильно. Хоче слухати і одночасно бігати по кімнаті або стрибати — нехай рухається! Рано чи пізно він і сам не захоче відриватися від захопливої історії. Не починайте читання, коли дитина зайнята якоюсь іншою цікавою справою.

Причина четверта: просто такий вік. Підбираючи книги для читання, дуже важливо орієнтуватися на вік малюка. Можливо, малюк відмовляється слухати читання лише тому, що пропоновані книги не підходять йому за віком. Дитина може просто не розуміти того, що ви йому читаєте. А який сенс слухати, якщо нічого не зрозуміло? Пробуйте читати дитині коротенькі казки та історії, написані простими словами, з нескладним сюжетом.

Навіщо читати дітям?

Найважливіша причина: читання допомагає розвивати мовлення дитини. 

Вчені підрахували, що близького 1 млн нових слів чує дитина, якій щодня читають дитячу книгу з картинками, в порівнянні з дитиною, якій не читають зовсім. 

А розвиток активного та пасивного словника дитини є невід‘ємною частиною мовленнєвого розвитку. 

Діти, яким читали з раннього віку, мають вищі показники IQ, краще розвинене критичне мислення та емоційний інтелект. 

Діти проживають досвід разом з героями книг, що допомагає їм у майбутньому застосувати набутий досвід у реальному житті. 

Діти вчаться співчувати чи радіти разом з героями книг, таким чином набувають досвіду аналізувати та розрізняти власні відчуття та емоції. 

І не менш важливою причиною читання з раннього віку є те, що це чудовий спосіб будувати з дитиною довірливі стосунки. 

Дитина відчуває себе спокійною та захищеною, коли їй читає тато чи мама. Читання - це ваш особливий час разом і спосіб вибудувати міцний зв‘язок. 

Що не так зі звуком Р?

 

Найпоширеніша проблема, з якою звертаються батьки до логопедів - дитина не може навчитися правильно вимовляти звук [р].
Давайте обговоримо, які ознаки того, що дійсно є необхідність в логопедичних заняттях за відстуності даного звуку.
Порушена вимова звука [р] називається - ротацизм.

Так звана «французька вимова» НЕ є варіантом норми і також потребує корекції. В нормі звук [р] може з‘явитись найпізніше - до 5-6 років. Але є фактори, через які можуть виникнути труднощі у його формуванні: 1. вкорочена підязикова вуздечка; 2. порушений фонематичний слух; 3. наявні особливості розвитку щелепної системи - неправильний прикус, рідко розташовані зуби, нижня щелепа висунута вперед, великий язик; 4. двомовність в родині чи оточенні.. Ознака правильної вимови даного звуку - вібруючий кінчик язика. Яущо вібрує лише якась одна чторона язика - це вже є ознакою порушеного тонусу, та причиною для звернення до логопеда на консультації. Для гарної вібрації потрібний сильний видих струменя повітря. Тому наявні проблеми з дихальною системою батьки також мають вчасно виявляти та виправляти. Якщо описані проблеми були виявлені раніше 5-6 років, можна починати профілактичну роботу для правильної появи і формування звуку. Адже навчити з 0 завжди легше, ніж виправляти вже закріплену звичку вимовляти неправильно.
порушений фонематичний слух; наявні особливості розвитку щелепної системи - неправильний прикус, рідко розташовані зуби, нижня щелепа висунута вперед, великий язик; двомовність в родині чи оточенні.. Ознака правильної вимови даного звуку - вібруючий кінчик язика. Яущо вібрує лише якась одна чторона язика - це вже є ознакою порушеного тонусу, та причиною для звернення до логопеда на консультації. Для гарної вібрації потрібний сильний видих струменя повітря. Тому наявні проблеми з дихальною системою батьки також мають вчасно виявляти та виправляти. Якщо описані проблеми були виявлені раніше 5-6 років, можна починати профілактичну роботу для правильної появи і формування звуку. Адже навчити з 0 завжди легше, ніж виправляти вже закріплену звичку вимовляти неправильно.

Ігри з ґудзиками

Домашні завдання логопеда

 

Запорукою успішної роботи над корекцією мовлення є злагоджена співпраця логопеда та батьків, які мають брати активну участь у виконанні домашніх завдань. 

Більшість із завдань логопеди задають в ігровій або творчій формі, щоб не втрачався інтерес до занять та не перегукувався з навчанням в садочку. 

Але підходити до їх виконання треба відповідально: 

обов‘язково виділіть режимні 10-15 хв кожного дня для лого-д/з. Так виховуватиметься важлива систематичність та дисциплінованість. 

відслідковуйте наявність інтересу до завдань у дитини. Якщо інтерес відсутній - краще відкласти завдання та повернутись згодом. 

повторюйте задані вправи якомога частіше - це закріпить результати та додатково сприятиме кращому розвитку всіх психічних процесів. 

якщо об‘єм завдань більший, ніж зазвичай - розділіть його на 2-3 підходи по 10-15 хв. 

вдалий час для виконання вправ тоді, коли дитина не втомлена, не голодна, не сонна, не стривожена. 

не транслюйте дитині свою тривожність чи занепокоєність недостатніми успіхами чи їхньою відсутністю.

уникайте слів-оцінок, підбирайте слова підтримки та заохочування.

Поради майбутнім першокласникам

 

Мовлення – дуже складна психічна функція. Його нормальний розвиток можливий лише за умови сформованості мислення, уваги, пам’яті, рухової сфери дитини

Коли Ваша дитина піде до школи, вона повинна правильно  вимовляти звуки рідної мови  розрізняти іх на слух , виділяти зі слова, порівнювати між собою. Володіти розгорнутою мовою, об’ємом знань умінь та навичок, які передбачені програмою дошкільної освіти.

Оволодіння писемним мовленням, яке розпочинається з першого класу, грунтується на усному мовленні дітей.  А, враховуючи, що мовленнєвий розвиток продовжується під час шкільного навчання то мовленнєві порушення можуть спричинити порушення у засвоєнні  шкільної програми, насамперед з мовних предметів: читання , письма, рідної мови. Також можуть виникати проблеми при вивченні іноземних мов. Неуважне ставлення до мовлення дитини позначається не тільки на її техніці читання, але й на грамотності. Більшість батьків хвилює лише неправильна  звуковимова  дитини, дуже рідко  звертають увагу на недорозвинення граматичної та лексичної сторони мовлення.  Пам’ятайте, що всі сторони мовлення формуються і функціонують у єдності та пов’язані між собою. Тому важливо проводити корекцію  звуковимови , збагачувати словник дитини, формувати граматичні категорії ( рід, число, відмінок.), розвивати зв’язне мовлення.

Мої поради:

1.     Розмовляйте з дитиною під час будь-якої діяльності

2.     Розповідайте про все, що робите і що робить дитина

3.     Будьте хорошим слухачем. Надайте можливість договорити те, що вона хотіла розповісти

4.     Ставте відкриті запитання. Це стимолює давати розгорнуті відповіді

5.     Витримуйте паузу після поставленого запитання

6.     Допомагайте дитині розширювати словниковий запас і засвоювати нові речові конструкції, для цього, читайте і роздивляйтеся разом з нею книги з малюнками, спонукайте переказати.

7.     Пояснюйте дитині значення незрозумілих слів

8.     Любіть дитину і хваліть за хороші вчинки та правильні відповіді.

Автоматизація звуків

Автоматизувати звук – це означає ввести його в склади, слова, речення, зв’язне мовлення. Поставлений звук ще дуже крихкий, умовно-рефлекторний зв’язок без підкріплення може швидко зруйнуватися. До автоматизації поставленого звука можна переходити лише тоді, коли дитина вимовляє його ізольовано абсолютно правильно і чітко при тривалому або багаторазовому повторенні. Ні в якому разі не слід вводити в склади і слова звук, який вимовляється ще недостатньо виразно, так як це призведе лише до закріплення неправильних навичок і не дасть покращення у вимові.

Для автоматизації звуків у словах та реченнях всі звуки вимовляти чітко.  Дуже корисно використовувати чистомовки, або скоромовки з певними  проблемними звуками.
Проте слід зауважити, що до того, як приступати до чистомовок, дитина  має вільно вимовляти ті звуки, які використовуються у них, інакше очікуваного результату не буде.
Урізноманітнюйте вправи, вимовляючи ті чи інші словосполучення тихіше, голосніше, швидше чи повільніше, імпровізуйте. Головне, щоб дитині було цікаво займатися.

Не забувайте хвалити дитину за успіхи. Крім того, що їй буде просто приємно, це ще буде спонукати її старатися і надалі.

Автоматизація звука «С»

    в словах: сад, сама, сало, санки, сапка, оса, коса, вуса, роса, ковбаса, краса, самокат, салат, самовар, салют, сандалі, село, веселка, карусель, серветка, середа, гусеня, серпень, син, сито, оси, сірники, синій, коси, носи, велосипед, сила, Василь, гуси, сон, сом, Соня, сода, високий, пісок, сова, сокира, солома, совок, сокіл, соловей, собака, сорока, м´ясо, квасоля, сопілка, сум, суп, сумка, посуд, сухарі, субота, супутник, ласун, соус, ніс, ліс, квас, квасоля, ананас, колос, абрикос, матрос, голос, лотос, автобус, фікус, аґрус, парус, вус, овес, лис, рис, сніг, сніп, скеля, маска, скакалка, склянка, сковорода, скатертина, слово, слон, масло, слова, слива, весло, слабкий, смак, сміливий, сметана, співак, спасибі, стіл, стадіон, ластівка, міст, капуста, місто, лист, танкіст, кислий, космонавт, пластилін, свисток, свист, свято, смородина, сосна, паста, сестра, пилосос, тісто, гуска, Москва, сосиски, снігур, крісло, светр, айстри, свиня, спати, сміття.

Співаків багато в лісі,
Кує зозуля на узліссі.
І солов’я пташиний спів
З зелених чути нам гаїв.

Ось приїхало таксі, ми поїдемо не всі.
Хай старий сіда дідусь, а я ніжками пройдусь.

Сумно солов’ю у лісі,
Він сидить у нас на стрісі.
Так він солодко співає –
Весну й сонце прославляє!

Мати просить в Саші: “Син!
Ти сходи у магазин!
Купиш сир, ситро, сирок,
І яєць один лоток,
М’яса, сухарів, редиски,

Автоматизація «З»
зал, завод, замок, закладка, зоря, зубр, зупинка, зуби, зоопарк, зозуля, земля, зебра, зима, зерно, зефір, зелений, коза, береза, фазан, ковзани, лоза, гроза, бузок, вазон, терези, язик, возик, кизил, віз, хмиз, гарбуз, тепловоз, електровоз, азбука, водолаз, гвіздок, гніздо, поїзд, зірки, Зіна, зілля, зяблик, ізюм.
Бачила Зіна, як зірка упала,
Зразу бажання вона загадала:
“Взимку на землю хай випаде сніг,
Зіна хай буде завзятіша всіх,
Хай її до зоосаду
залюбки батьки ведуть,
Хай зефіру й мармеладу
завтра зранку їй дадуть”.
Їде Зоя в зоопарк,
Ось її зупинка.
Вийшла Зоя із таксі,
Засміялась дзвінко.
“Зебра, заєць, зубр, змія –
Тут їх всіх побачу я!

Автоматизація «Ш»  в словах

шакал, шафа, шахи, шапка, шарф, шахтар, шайба, шабля, шампунь, шолом, шофер, шорти, шоколад, шуба, шуруп, шухляда, шинель, шия, шило, шина, шифер, шибка, лоша, груша, миша, афіша, каша, Маша, мішок, фартушок, порошок, мишоловка, кушетка, кошеня, машина, кошик, шипшина, парашут, башта, баштан, мурашка, каштан, ромашка, пташка, дошка, пошта, гармошка, рушник, душ, петрушка, подушка, вишні, шишкар, шишка, кришка, шпак, шпаківня, шпинат, шпора, штора, штукатур, штани, шторм, школа, шкура, школяр, мишка – миска, шапка – сапка, кашка – каска, соловей, шуліка, сова, шпак, ластівка, слива, абрикос, персик, Сашко, шосе, соняшник, машиніст, шахіст, сушки, штангіст, пастушка, шість, пастушок, шістдесят.
Шифер кришу прикрашає,
Від дощу її ховає.

Ми до школи швидко йшли,
Кущ шипшиновий знайшли.

На машині у гараж
Заїзджає батько наш.
Для машини це як дім,
Тепло й затишно у нім.

в словах: «Ж»

 жаба, жакет, жайворонок, жало, жабо, жолудь, жовток, жонглер, жоржина, жовтий, жук, журавель, журнал, жито, жилет, жираф, жир, жердина, жетон, баржа, ведмежа, огорожа, баклажан, їжак, калюжа, пружина, кожух, абажур, рижик, гараж, вуж, ніж, корж, морж, йорж, книжка, пожежник, ліжко, ложка, пиріжки,стружка.

Жук у житі зажурився,
Жвавий джміль десь забарився.
Жук жужжить: “Хвилююсь я,
Дружба в нас на все життя”.

Жвавий дід смалив у ліжку
І читав цікаву книжку.
Раптом діда сон зморив,
Він цигарку упустив.
Дим, пожежа,жар і жах
Вліз пожежник аж на дах.
Затушив живий вогонь,
Він жаркий, його не тронь.
Жалюгідний дід в журбі –
Це урок мені й тобі.

У калюжі вужик жив,
З жирной жабой не дружив,
Жабка його ображала:
“В тебе, вуж, немає жала!”

в словах: «Л»

 лава, ланцюг, лампа, лапа, лайка, лак, ластівка, лань, лама, лелека, лебідь, лезо, лев, лимон, лижі, лин, липа, листоноша, листи, лобода, лоза, лоша, ложка, лом, лопата, лось, локон, лото, луг, лунка, луска, лук, палатка, акула, салат, школа, халат, балалайка, поле, олень, колесо, телефон, палець, тюлень, молоток, волосся, долото, тепловоз, калоші, пилосос, соловей, велосипед, молоко, мило, калина, вулик, малина, колиска, ялинки, столик, килим, метелик, яблуко, голуб, полуниці, жолуді, тулуб, пенал, вокзал, осел, дятел, котел, віл, футбол, гілка, білка, булка, голка, клас, клен, клей, клоун, клумба, баклажан, мотоцикл, клубок, плащ, плов, слон, словник, слива, масло, літак, ліжко, Ліда, ліс, людина, Люба, Люда, лялька, лящ, теля, квасоля, чапля, зозуля, калюжа, салют, льотчик, сіль, вчитель, вихователь, льон

Ла-ла-ла: Алла дівчинка мала.
Ли-ли-ли: В гост ми до неї йшли.
Ло-ло-ло: В Алли тісто підійшло.
Ла-ла-ла: Пирогів вона спекла.
Л’є-л’є-л’є: Чаю Аллочка нал’є.
Лі-лі-лі: Ось лимони на столі.
Лю-лю-лю: Дуже кисле не люблю.

Ло-ло-ло: Снігом землю замело.
Ля-ля-ля: Стала білою земля.
Лі-лі-лі: Ось замети чималі.

в словах: «Р»

 рак, радіо, райдуга, ракета, рама, ранець, редиска, риба, рись, рис, робітник, розетка, ромашка, рот, ромб, рука, рукавиця, рушник, парашут, хмара, жирафа, барабан, дерево, черепаха, перець, вареники, береза, Марина, чотирикутник, кури, ворона, горобець, сорока, корова, морозиво, огірок, перукар, кенгуру, м’ясорубка, буквар, санітар, кухар, качур, шофер, катер, комар, снігур, помідор, хор, цукор, шарф, парта, артист, гарбуз, персик, торт, морква, чорний, курчата, курка, куртка, двірник, труба, дрова, відро, брови, бруньки, кран, криниця, кружок, гриб, груша, фрукти, цифра, прапорець, абажур, тротуар, термометр, ріг, річка, ріпа, акваріум, горіх, носоріг, пиріжки, моряк, буряк, буря, дрізд, кріт, грім, крило, орел, журнал, крокодил, пароплав, равлик, лікар, бурулька, рибалка, портфель, картопля, каструля, ларьок, граблі, дзеркало, окуляри, кріль, журавель.
Ра-ра-ра: Дуже рада дітвора.
Ар-ар-ар: Ми поїдем в зоопарк.
Ро-ро-ро: Доберемось на метро.
Ру-ру-ру: В зоопарку кенгуру.
Ру-ру-ру: Риє кріт собі нору.
Ру-ру-ру: Заєць обдира кору.
Ра-ра-ра: Закінчилася в нас гра.

Рі-рі-рі: Що ти бачиш угорі?
Рю-рю-рю: Бачу ясную зорю.
Рі-рі-рі: Ще що бачиш угорі?
Ря-ря-ря: Небо синє, як моря.
Рі-рі-рі: Ще що бачиш угорі?
Ри-ри-ри: Там літають комари.
Ра-ра-ра: З комарами мошкара.
Ра-ра-ра: Розбігаймось до утра!